НаШа АфІшА:

Змаг з пішого мандрівництва “Стежками Героїв” - це залучення молоді до спортивного туризму і краєзнавчої діяльності, відродження і розвиток славних традицій українського мандрівництва.


середу, 19 грудня 2007 р.

Ну шо ж, вилазка в Горгани вдалася! :)

Слава Богу все пройшло просто ніштяк Але троха детальніше мушу розказати ;)

Так-от. Найважче (відносно, звичайно) було в перший день, бо приїхали ми в Осмолоду вже під вечір, тому йти до колиби довелося в темряві, знову ж таки відносній, бо всі мали ліхтарики :). Мінімально вразила кількість снігу: після того, як звернули з траси (а це через десь 20хв. ходу), було не менше, як по коліна! троха рідше - по пояс, ну і місцями - ... по груди :)



Нічо, пропхалися! :) Незважаючи на темряву, з дороги ніразу не зійшли, йшли чітко по маркуванню, яке час від часу нам показував Батьків (чисто, шоб нас заспокоїти, бо виглядало, шо в тих місцях він орієнтується, як в себе в хаті ). По часу, замість звичних 3-3,5год дерлися до колиби майже 6! годинок і десь біль півночі були в колибі на полонині Плісце (1465м).



Швиденько повечеряли підігрітими на вогні сардельками з гарячим чаєм з термоса :) і повкладалися спати. Спалося нормально, тепло і так добре, шо зранку не хотілося вилізати із спальника на той дубак (а температура в колибі ні на градус не була більшою, від тих "- дуже холодно", шо на вулиці).

Поснідали, вдягнулися, всі речі з наплечниками залишили розкиданими по колибі (які вар"яти ше будуть по таких снігах пхатися туда, де ми були) і вирушили до вершини.

Спочатку планувалося сходити на Пареньки, але Батьків сказав, шо туда навіть нема чого рипатися по таких снігах! тому пішли по скороченій програмі - відразу на Грофу. Видимість була ніяка, ближче до верху штормовий вітер, сніг мете, глибина не зменшується... романтика, одним словом :) але незважаючи на то всьо, десь за півтори години вже були на вершині гори Грофа (1748м). Мінімально пофоткалися



і бігом назад до колиби :) Там, Батьків замутив просто таки фантастичну юшечку з сушених білих грибів! мммммм, смак ше досі відчувається :), відразу після чого (а не було ше і 6 вечора) лягли спати :) холодно, як-не-як! так-сяк дотягнули сон (з колективними перебоями) до ранку, бахнули чайку з пряниками, мінімально пофоткали по можливості і вйо назад в Осмолоду. Так, вже через 2 години ми, свіжі і задоволені, були біля машини на початку села :)

Закінчилася мандрівочка відігрівом в парній в Стрию.

Підсумок мандрівки - до скорої зустрічі, зимові Карпати :)

Ну і чуть не забув написати, шо тута є фотки з мандрівки ;)

1 коментар:

Андрій Ребрик сказав...

вах, яка краса...
я поподробній про учасників мандрівки?