15 вересня 2007 року, м. Львів - у театрі Воскресіння відбувся вечір-тандем письменниці Оксани Забужко та гостя з Німеччини письменника Фрідріха Крьонке. Фрідріх вже протягом двох місяців перебуває в Україні, живе в Києві та збирає враження для своїх наступних творів. Пані Забужко від’їздить до Берліну на період листопад-грудень.
Для Забужко Берлін цікавий як місто, найбільш поранене у всьому пост-воєнному світі, саме в цьому контексті вона збирається дослідити його під час свого перебування в Німеччині. Пан Крекне поділився своїми враженнями від Києва: нього столиця України – екстремально гарне місто, він порівнює його з Бангкоком. Особливо вразливим для нього виявилось київське метро, як місце найбільшого та найтіснішого контакту зовсім різних людей.
Письменники зазначають, що для них література – це завжди подорожі, але не завжди лише пересування в просторі. Для німецького гостя подорожі – це елемент втечі від себе, а для пані Забужко – це подорожі у часі та крізь пам’ять. Такими для неї є візити до Львова, міста, де пройшла молодість її батьків, Львова 40-50-тих років, Львова вже не польського, але ще не радянського, такого Львова, який до сьогодення сприймається «бендерівським розсадником», і вона дуже рада з того, що такий Львів є у її спадку.
Цікавою була розповідь п. Крьонке про те, що під час поселення в київському готелі йому дали підписати папір, в якому було сказано, що він "не буде бити своїх сусідів". Відповідь німця була миттєвою: "А чи підписували його сусіди такі самі папери?"
Оксана Забужко (зліва) та Фрідріх Крьонке (2-ий праворуч)
на вечірніх читаннях під час 14 Форуму у Львові
